День української писемності та мови

 Любити, шанувати та плекати рідну мову — святий обов’язок кожного українця. А надто сьогодні, в такі неспокійні часи для нашої держави. Щороку 9 листопада Україна відзначає чудове свято — День української писемності та мови. Відсвяткуймо цю світлу дату разом. Запрошую учнів, педагогів, батьків, учасників групи та просто всіх охочих приєднатися до проходження тесту "З рідним словом міцніє держава". Переходьте за покликанням та долучайтесь. Після проходження 10 запитань завантажуйте сертифікат та розміщуйте у своїх соціальних мережах з хештегом #Слово_наша_зброя

https://vseosvita.ua/test/start/nxf2

13

Постать Пантелеймона Куліша в історії української літератури

 Народився 7 серпня 1819 року в містечку Вороніж колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер — Шосткинський район Сумської області). Панько Куліш, так він згодом підписуватиметься, був дитиною від другого шлюбу заможного селянина Олександра Андрійовича і дочки козацького сотника Івана Гладкого Катерини. Дитинство хлопця пройшло на хуторі під Воронежем, де в атмосфері особливої пошани до народних традицій, слова, пісні, казок, легенд, переказів формувався характер майбутнього письменника.

З кінця 30-х років П.Куліш — слухач лекцій у Київському університеті. Вступити до цього престижного навчального закладу йому так і не вдалося, оскільки не мав документального підтвердження свого дворянського походження, хоча його батько й був вихідцем з козацько-старшинського роду. Однак слухання лекцій на словесному, а згодом на правничому факультеті стали для нього мало не визначальним періодом життя.

Набуті таким чином знання дозволили йому дістати місце викладача у Луцькому дворянському училищі. У цей же час П.Куліш заявляє про себе як письменник. Пізніше П.Куліш працює на різних посадах у Києві, Рівному. Опублікувавши перші розділи роману «Чорна рада» у журналі «Современник» за 1845 рік, письменник здобуває визнання громадськості.

Ректор Петербурзького університету П.Плетньов запрошує його на викладацьку роботу до університету. Через два роки, за рекомендацією Петербурзької Академії наук, П.Куліш дістає направлення у західнослов’янський край для вивчення слов’янських мов, історії, культури та мистецтва. Вирушає з ним і дружина Олександра Білозерська, — вони щойно побралися, і на весіллі боярином у нареченого був Тарас Шевченко, щирий і веселий друг «гарячого Панька».

Але недовго тривали захоплюючі часи експедиції. У польській столиці Куліша заарештовують за належність до Кирило-Мефодіївського товариства. Після тривалих клопотань йому дістається, зрештою, не таке вже й суворе покарання, яке закінчилося поселенням у Тулі. Тут Куліш осягає мистецтво романіста, перечитуючи світову класику, штудіює європейські мови, плідно працює як письменник. Згодом, знову ж за допомогою друзів, він домагається відміни суворого режиму й оселяється в Петербурзі. Весь той час продовжує натхненно творити, але заборона друкувати ще діяла.

У 1856 — 1857 рр. з’являється нарешті його двотомне видання «Записки о Южной Руси», збірка безцінних фольклорно-історичних та етнографічних нарисів, що викликала загальне схвалення. Особливо успішним і плідним у творчому плані був для письменника 1857 рік. З’явився друком роман «Чорна рада», український буквар і читанка — «Граматка», «Народні оповідання» Марка Вовчка під його загальною редакцією, відкривається власна друкарня. Письменник, сповнений грандіозних планів на майбутнє, чекає цензурних послаблень, клопочеться виданням першого українського часопису.

Переймаючись патріотичним вихованням свого народу, приступає до написання «Історичних оповідань», перші з яких «Хмельнитчина» і «Виговщина» з’являються в журналі «Основа» у 1861 році. Працюючи у Варшаві в 1864—1868 рр., з 1871 року у Відні, а з 1873 — у Петербурзі на посаді редактора «Журнала Министерства путей сообщения», П.Куліш готує тритомне видання «История воссоединения Руси», яку з розчаруванням і навіть обуренням зустріла українська громадськість.

Невдовзі він і сам переконується у хибності своїх поглядів. Довершенням усіх сумнівів став Емський указ 1876 року, згідно з яким заборонялося друкувати українською мовою будь-які тексти. Пантелеймон Куліш перебирається на хутір Мотронівку на Чернігівщині, який перейменовує на честь дружини (літературний псевдонім якої — Ганна Барвінок) Ганнина Пустинь.

Тут він укладає збірку «Хуторская философия и удаленная от света поэзия», яку після появи у світ 1879 р. цензура заборонила, видання було вилучено з продажу. В останні роки свого життя письменник багато перекладає. Сповнений нових творчих задумів, Пантелеймон Куліш зустрічав 1897 рік, але, на жаль, 14 лютого полум’яне життя його обірвалося.

Пантелеймон Куліш був однією з найколоритніших постатей свого часу в українській літературі. Культурницьке подвижництво, що виокремлювало його навіть серед плеяди видатних сучасників, захоплено вітала величезна частина суспільства, мимоволі утворюючи навколо його особистості атмосферу творчої таємничості. Той постійний інтерес підтримувався передовсім самою діяльністю П.Куліша. В основі її — бажання дійти своїм словом і думкою до найширших народних мас. Саме цим і зумовлена його діяльність над перекладом Біблії українською мовою.

Саме з цією метою він брався за видання дешевої книжкової серії «Сільська бібліотека». Саме тому він послідовно і твердо здійснює активну діяльність на формування в суспільній свідомості переконання про життєву необхідність розвитку національної літератури, української мови, без нормального функціонування якої на всіх рівнях поступ нації неможливий. Життєва позиція Пантелеймона Куліша, його громадянська заангажованість часто відзначалися драматичною суперечливістю, що інколи призводило до неоднозначного їх розуміння і сприйняття суспільним загалом.

Справді, важко назвати П.Куліша людиною компромісів, але непохитність його стосувалася основного — збереження самобутності українського народу, його духовних надбань, традицій, культури. Пристрасна натура письменника мовби металася в постійному пошуку пристановища для тих високих устремлінь, що живили його і як людину, і як громадського діяча. Навіть особисте життя «гарячого Панька» позначене відчутними слідами — рубцями набування того досвіду. Пантелеймон Куліш одружився з молодшою сестрою свого товариша Василя Білозерського Олександрою. 24 січня 1847 року вони справили весілля.

Після весілля молодята вирушили до Праги, куди Пантелеймона Куліша як молодого перспективного вченого Академія наук направляла у наукове відрядження. Сталося ж непередбачене: по дорозі до місця призначення Пантелеймона Куліша арештовують у Варшаві. Цей страшний удар долі, а згодом — тяжкі роки поневірянь, злигодні, поліцейський нагляд гнітючим тягарем лягли на плечі молодого подружжя. Через нервове перенапруження у Олександри Михайлівни стався зрив вагітності, після якого вона вже не могла стати матір’ю. Пантелеймон Куліш незгоди й випробування тамував у роботі.

Як він це робив, як ішов по життю, найкраще скажуть слова його побратима Василя Білозерського: «Куліш належав до тих людей, які своїм благородством, чемністю, великодушністю і розважливістю викликають повагу до нього кожного, хто має з ним справу. Він чоловік практичний і діяльний і не любить хапатися то за одно, то за друге і особливо неприхильний до того, що не схвалено спокійним глуздом.

Діяльність його найдужче зосередилась на літературі й на вдосконаленні життя, яке він переважно вбачає в ділі, і тільки діло вважає істотністю. Всяке захоплення, яке не має певної корисної мети, що на неї одразу ж можна звернути увагу, йому одворотно. Життя своє він провадив, займаючись літературою й живописом; робити добро невідкладно там, де випадає нагода, — він вважає головним обов’язком».

Опорою, підтримкою й захисницею стає для письменника в цей період його дружина. Але час від часу якогось первісного замісу ностальгія охоплювала пристрасну душу письменника. І він пробує шукати вихід у нових романтичних захопленнях. Відомий його епістолярний роман з Олександрою Григорівною Милорадовичівною, освіченою панночкою з Калюжинець на Чернігівщині. Олександра Михайлівна терпляче зносила тяжкі хвилини родинного нерозуміння і мужньо чекала урівноваження свого коханого чоловіка. Згодом, справді, їхнє сімейне життя налагоджується, і 1858 року вони вирушають за кордон.

Але сталося так, що через деякий час Пантелеймон захоплюється звабливою «московкою» Марією Маркович. Це був спалах шалених почуттів після спокійного платонічного роману з Милорадовичівною. Він так захопив, засліпив письменника, що став причиною глибоких душевних страждань: «Я в цілому світі не знаходжу спокою…». Згодом це захоплення минуло, але присмак самотності, невдоволення чимось вищим лишався. Розпалося і подружнє життя. Щоправда, в українській літературі це захоплення має чітко закарбований відбиток.

Саме завдяки старанням як редактора і видавця з’явилися на світ «Народні оповідання» колишньої дружини українського фольклориста Опанаса Марковича. А з ними й нове ім’я — Марко Вовчок (цей псевдонім для Марії придумав сам Пантелеймон Куліш). Окремо стоїть його захоплення Параскевою Глібовою, першою дружиною нашого великого байкаря. Ці й подальші спроби знайти вихід з тупикового душевного стану не дають письменникові ані найменшого заспокоєння.

Вікова мудрість, досвід нелегких літ переконливо навертали Куліша до одного: терпіння, віра, надія, любов, сподівання й чекання Лесі, своєї першої і вірної дружини, не замінити у цьому житті нічим. Можливо, що саме таке осягнення життя давало йому право пізніше сказати: «Так, я щасливий своєю жінкою: така українка, що прямо захват!.. Жінка розумна, тверда в намірах, чутлива до бідувань людських, словом, гідна найвищого місця в громаді».

У змаганні знесиленого тіла з творчим духом і пішов Пантелеймон Куліш з життя 1897 року на своєму хуторі Мотронівка.

Микола Лукаш - дивак та хіпстер, який переклав Шекспіра та Гете.

 "Поліглот, який за три тижні міг вивчити найскладнішу мову.

Інтелектуал, який пам'ятав взагалі все, що бачив, почув або прочитав.

Дисидент, здатний на мужній вчинок.

Перекладач, який спромігся іншим народам розтлумачити глибину творів їх літературних геніїв.

Українець, який відроджував і розширював можливості рідної мови.

І при цьому чоловік, який дитиною до 4 років був німим, окрім книжок нічого матеріального не вважав за цінне, невибагливий до побуту, тонкий лірик, дотепний жартівник, але сором'язливий у стосунках з жінками, палкий футбольний фанат.

Про Миколу Лукаша казали, що знає 30 мов. А він уточнював, що добре — лиш 18. Себе вважав не перекладачем, а поетом. Не згіршим, аніж його сучасники Ліна Костенко чи Микола Вінграновський.

Його улюбленою лайкою було:

— Ви, перекладачі!

Маючи неймовірне відчуття слова та талант лінгвіста, Микола Лукаш міг стати геніальним поетом або письменником: його вірші з зошита інтимної лірики "Розмова з нею" (1963 р.) вражають своєю образністю та тонким ліричним звучанням. Проте свідомо обрав переклад.

Важко в це повірити та народився він німим і до 4 років не міг говорити, зазнавав принижень однолітків. Лукаш згадував: "Я все розумів, але сказати нічого не міг". Коли в його рідний Кролевець, що на Сумщині, заїхав циганський табір, то Микола весь час проводив з циганчатами. І коли табір виїхав з містечка, він зник. Помандрувавши довший час з табором він повернувся додому, набувши навиків жабрака... і опанувавши мову ромів. Згодом, вдома, заговорив українською.

До школи Микола потрапив випадково. У перший клас пішов його брат Іван. Микола долучився до брата і сів поруч нього за парту. Ніхто його не зміг відмовити та згодом зарахували на навчання.

Отримав дві освіти - історика і педагога, правда, з перервою на війну.

Ще в студентські роки одного разу його запросила до себе однокурсниця Фаїна, напів'єврейка-напівгрузинка. Її бабуся необачно на ідіш сказала: мало нам твого тата-грузина, а тут ще цей слов'янин-плебей! Лукаш тут же відповів давньоєврейською і завершив на ідиш. Бабуся остовпіла, а він гордо забрався геть.

Під час війни двічі був поранений.

Потім вчителював, викладав у виші, вчителював і працював у редакціях журналів.

Протягом життя він ніколи не вдягав пальта, за будь-яких морозів, шокуючи всіх, хто бачив його вперше. Коли Лукаш вчителював, якось його покликав директор школи і питає:

- "Миколо Олексійовичу, Ви матеріаліст?

– Так, а що?

– А чого ж Ви поширюєте ідеалізм серед населення?

– Як?

– А от послухайте, що кажуть у селі: "Він або святий, або з ним нечиста сила, якщо він у такий мороз так ходить..."

Для друзів і колег він був не Микола, а ЛукАш.

"Всє хахли і адінакі -

Вори да ізмєннікі.

Раньше шлі у гайдамакі

А теперь - в пісьмєннікі".

В п'єсі "Народний Малахій" Миколи Куліш назвав українців нацією "дядьків і перекладачів", нездатних на власну творчість. Та Лукашеві переклади були такі, ніби вони в оригіналі були написані українською.

Йому вказували, що слід бути ближчим до оригіналу.

— Та я перекладаю не з української, а на українську, — відповідав.

Переклад "Фауста" Гете лежав у рецензентів три роки. Докоряли, що його "Фауст" стилізований під козаччину, бо лиш козаки зверталися одне до одного "пане-брате". А Лукаш мовчки показував на рядок оригіналу - "Herr-Bruder".

Лукашів переклад "Фауста" був визнаний Німецькою академією наук найкращим у світі. Гете писав «Фауста» понад 40 років і жоден перекладач не спромігся перекласти його до кінця. Утруднювали переклад різностиль, віршований розмір та використання Гете брутальної німецької лайки. А фантасмагорію другої частини цього шедевру не могли розшифрувати самі німецькі дослідники. Лукашів переклад тривав майже 20 років до 1952 року. Він єдиний, хто зробив повний переклад "Фауста".

Лукаш наполягав на тому, що "Фауст", "Дон Кіхот", інші світові шедеври написані "дуже німецькою", "дуже іспанською" тощо – отже, й перекладати треба "дуже українською".

Його переклади найчастіше були багатші за авторські твори. Приміром,

у Маяковського:

"Шел я верхом, шел я низом, строил мост в социализм".

У Лукаша звучить:

"Йшов я верхом, низом ліз, міст мостив в соціалізм".

Він жив в той час, коли українську мову спрощували і уніфікували до мови московитів. А Лукаш, навпаки, вважав російську мову запозиченою українською. Й казав, що пора позичене забирати. Навіть хрущовська "кузькина мать" — наш вислів, і нічий більше.

Із такими висловлюваннями він міг легко опинитися там, де кінець географії - на сибіру серед "буржуазних націоналістів". Та зліпити з Лукаша ідеологічного ворога було непросто. Бо всі мали його хоч і за геніального, але дивака.

Його дотепні діалоги ставали легендарними, швидко поширювались і були у всіх на язиці.

В Ірпені Лукаш зустрічає прозаїка С. І питає:

- А що Ви зараз робите?

- Пишу мемуари.

- А Ви вже нарешті дійшли до того місця, де позичили у мене 200 карбованців?

Микола Лукаш сварився з головним редактором "Барвінка" за те, що цей дитячий журнал почав видаватися у нас і російською мовою.

- Так Ви тоді грамотно за словником перекладіть і свою назву. Знаєте, як ця квітка "барвінок" називається угро-фінською московською мовою?

- Ні, - здивувався той.

- "Могільнік!"

Видавництво "Дніпро" якось запропонувало Миколі Лукашеві перекласти "Як гартувалась сталь" Островського.

- Перекласти? - здивувся той. - Для цього треба, аби автор бодай чогось наклав!

Іншого разу на загальних зборах зобов'язали Лукаша, щоб він вибачився перед М.М. за публічну образу, пославши його в гузно.

- Гаразд, - каже Лукаш, - добродію я Вас послав, аби Ви йшли в гузно, то Ви тепер можете із нього вийти!

Один із найпотужніших інтелектуалів не мав ученого ступеня і не вважав за потрібне його мати.

В Миколі Лукашеві поєднувалось непоєднуване: він обідав у ресторанах і голився лише в перукарні та був байдужим до побуту; вдягався благенько та водночас екстравагантно; був душею компанії та мовчазним самітником.

Він виніс із дому газову плиту, бо бракувало місця для книжок і величезної картотеки української лексики, яку він зберігав у ящичках означеними певними літерами. У ящичку на літеру "Г" він нібито зберігав гроші, які не так часто, але траплялися. Якось зазирнув у ящичок на літеру "Щ" і побачив там живу мишу. Дуже був сердитий, що вона забралася не під властиву літеру.

Знайомі якось попросили його перекласти інструкцію до якогось імпортного товару. Він швидко переклав. А коли запитали, якою ж мовою написано, відповів:

— Я її не знаю. Мабуть, котрась з скандинавських. Хоча мови знав на рівні діалектів і часових відмінків.

Коли партійним діячам викрикали “ура”, Лукаш лише лукаво посміхався, бо знав, що в перекладі з тюркської це означає “бий!”.

Коли кегебістські провокатори віталися з ним “Христос Воскрес”, Лукаш відповідав: “слава кпсс”.

Ще одна бувальщина, яка шириться інтернетом як анекдот, насправді, з життя ЛукАша, -

"Було це на пло­щі Калініна, біля Головної пошти, на зупинці таксі. Я зайняв чер­гу та й щось собі читаю. Коли це бачу, двоє хлопчаків втислись переді мною. Я їх відшив, читаю далі. Дивлюсь, аж двоє дам пе­реді мною з’явились поза чер­гою, гадаючи, ніби я не заува­жив їхньої з’яви. Я поглянув на них та й питаю: «Цікаво, куди це такі гарні жіночки квапляться?». А одна з них: "А ми на етом хохляцком тєлячьєм язикє нє поні­маєм". «Хорошо, я вам переве­ду: «Куда вы, бл*ди, претесь?». Черга репнула з реготу, а їх як корова язиком злизала. Симпа­тія черги була на моєму боці".

Був азартним чоловіком. Серед улюбленого: футбол, більярд і доміно. "Гляньте лишень, - говорив ЛукАш, - яке море емоцій. Де ще чистокровний русак після вдалого для динамівців матчу може тикати в бік Москви дулі й щосили кричати: «На!.. Викуси!".

У ЛукАша були юнацькі пристрасті, але по-справжньому і безнадійно закохався у студентку КДУ. Вона була коханням усього його життя. Більше він нікого й ніколи не любив. Вона чотири рази була заміжня і мала четверо дітей. Коли вона розлучилась з третім чоловіком-п’яницею, Лукаш вчергове сватався до неї, щоб узяти її з дітьми. Відмовила, але до самої смерті приязнилася з ним і підтримувала дружні стосунки.

"Хто більше, хто менше ─ ми всі Дон Кіхоти,

Самі собі створим своїх Дульсіней.

Хоч це нас вганяє в сердечні сухоти,

Зате піднімає над рівнем свиней”.

Працював несамовито. Перекладав тільки з оригіналу. Ніколи не перекладав на замовлення. Лукашеві можна було замовляти виключно те, що він сам собі замовляє...

Але траплялося й йому байдикувати, що у свою чергу породило популярний в творчих середовищах термін “злукашитися”, тобто за відсутності натхнення впадати в неробство. За це у Спілці письменників його називали безпутним генієм.

Після виходу у 1964 році Лукашевого "Декамерону" вся українська література розділилася на долукашівську і післялукашівську. В "Декамероні" Бокаччо, де він відреставрував українську мову середніх віків, до всіх приказок і афоризмів Боккаччо Лукаш знайшов точні українські відповідники – переклав їх лемківськими та бойківськими діалектами.

Микола Лукаш створив шість словників, зокрема, словник фразеологізмів.

Свого часу він уклав словник українських матюків "Моя матюкологія". Коли його не стало, його рідна сестра, викладачка української мови та літератури, знайшла цей словник і спалила його.

За лист на підтримку Івана Дзюби, якого засудили за дослідження "Інтернаціоналізм чи русифікація?" Лукаша називали українським Дон Кіхотом. В листі він написав: ""прошу ласкаво дозволити мені відбути замість вищевказаного Дзюби І.М. визначене йому судом покарання". Заяву не прийняли. Але Спілці письменників згори наказали: виключити Лукаша із членів спілки. Кілька разів голосували, але не набиралася більшість голосів за виключення. Тоді його виключили наказом.

"Вліз, як сліпе теля в яму" — звучало у письменницькому середовищі. Невибагливий у побуті, непристосований до життя, Микола Лукаш виявився здатним на мужній вчинок, коли йшлося про гідність та честь. Хоча і сам про себе іронізував:

"Гей, Миколо, і охота з себе корчить Дон Кіхота?".

Він таки був дисидентом, але і в цьому відрізнявся від інших учасників опору: легковажний, самоіронічний і дотепний. Та й не могло бути інакше, бо перекладач – за своєю природою космополіт, а за родом занять – націоналіст.

У найскрутніші моменти свого життя Лукаш рятувався гумором - писав, як він їх назвав "шпигачки". Закономірно, що після "відлучення від Спілки" його "шпигачки" розцвіли буйним цвітом. Після фактичної заборони друкуватися і згадувати його ім'я в пресі він вдався до своїх "шпигачок" і псевдонім обрав собі відповідний - Микола Нежурись.

* * *

Коли якась душа німа,

То значить - вже її нема.

* * *

У вас якийсь паскудний звих,

Що голову морочите:

Я пам’ятник собі воздвиг,

А ви собі як хочете.

* * *

Прекрасний цей світ

тим, що

інших нема:

Моя вільна,

моя добровільна

тюрма.

* * *

Десь є

Досьє.

* * *

Дуже важко в сірій масі

Не згубитись сіромасі.

* * *

Він ще живе, старий пошляк...

Коли його вже трафить шляк?

* * *

Усмішка-відписка, усмішка-розписка

Ніколи не сходить у нього із писка.

* * *

Не позичай ні в кого грошей,

Це розрахунок нехороший:

Береш на день, на рік,

А віддаєш навік.

* * *

Хто б як там не хотів,

Це ясно кожній миші:

Часи уже не ті,

А стануть ще не тіші.

* * *

Бувають же такі дебіли —

не зна, де чорне, а де біле!

Міг і таке утнути: "Коли коваль ковалисі коваленят кує, ковалиха ковалеві ковадлом керує".

Два десятиліття вимушеного безробіття ерудит світової слави носив на барахолку безцінні книжки з своєї бібліотеки, ходив напівголодним. Допомагали справжні нечисленні друзі і підробітки під чужим ім'ям. Саме в цей час у Лукаша з'явився потяг до “пляшки-пузашки, відради душі”. Але навіть у цьому знав свою міру і дотримувався певних принципів: належну йому дозу горілки виливав у фужер, примовлячи: "Ми з тобою не п’яниці, цяпати чарками нам не годиться".

Тільки у 1979 році Лукашу зняли "заборону на професію" і знову дозволили публікувати переклади.

Тричі Лукаша висували на здобуття Шевченківської премії і тричі його кандидатуру відхиляли.

1984 року вийшла збірка його перекладів віршів Гійома Аполлінера про яку він традиційно зіронізував, що поезії Аполлінера "самі французи не можуть перекласти французькою". На той час Гійом Аполлінер сповідував відмову від розділових знаків.

ВІДПОВІДЬ ЗАПОРОЖЦІВ ТУРЕЦЬКОМУ СУЛТАНУ

Царя небесного харцизе

Високорогий сатано

Не годимося ми в підлизи

Жери-но сам своє лайно

Воно нам в пельку не полізе

Крамарю грецький просмердівсь

Ти тюлькою на честь ісламу

І палями обгородивсь

Швидка напала твою маму

І ти в дрислинах уродивсь

Подільський кате струп’я вкрило

Тобі все тіло мов шпориш

Конячий зад свиняче рило

Побережи дурний свій гріш

На масті та святе курило

(Переклад Миколи Лукаша)

Ще через два роки з'явилася остання велика робота Лукаша – переклад п’єси Вільяма Шекспіра «Троїл і Крессіда».

Він започаткував "барокову" традицію українського перекладу і довів, що є постаттю світового рівня.

Перекладацька спадщина Миколи Лукаша спростувала московитський міф про "меншовартість", загумінковість і вторинність української культури.

Лукаш не встиг закінчити переклад “Дон Кіхота”. Згодом її з дотриманням Лукашевого стилю завершив Анатоль Перепадя.

А свою давнішню мрію - здійснити переклад "Гаргантюа і Пантагрюель" Микола Лукаш уже не встиг."

АНТИСУРЖИК: ЗАМІНІТЬ НЕНОРМАТИВНІ ВИСЛОВИ НА ГРАМОТНІ УКРАЇНСЬКІ ВІДПОВІДНИКИ

 НЕПРАВИЛЬНО —  ПРАВИЛЬНО

1. анонсувати про подію  — анонсувати подію
2. багатий за змістом — багатий змістом, змістовний
3. багато значить — багато важить
4. багатообіцяючий — далекосяжний, обнадійливий, перспективний
5. багаточисельний — численний
6. бажаючий — охочий
7. бачити власними очима — бачити на власні очі
8. башня — башта
9. бедро — стегно
10. битком набитий — вщерть наповнений, переповнений
11. біжуча вода — проточна вода
12. біжуча стрічка — рухомий рядок
13. біля чотирьох — близько чотирьох
14. більше всього — понад усе, найбільше
15. більше двох тисяч — понад дві тисячі
16. блюдо — таріль
17. брючина (штанка ) — холоша
18. будівництво вимагає капіталовкладень – будівництво потребує капіталовкладень.
19. будь-якою ціною — за будь-яку ціну
20. бути на взводі — не знаходити собі місця
21. в двох словах — двома словами
22. в деякій мірі — деякою мірою
23. в дійсності — справді, насправді
24. в залежності — залежно
25. в значній мірі — значною мірою
26. в його користь — на його користь
27. в кінці кінців — зрештою, врешті-решт
28. в основному — здебільшого, переважно, го́ловно
29. в остаточному рахунку — у кінцевому підсумку
30. в певній мірі — певною мірою
31. в першу чергу — передусім, найперше, насамперед
32. в тому числі — зокре́ма
33. в якості дипломата — як дипломат
34. ведучий (інженер) — провідний (інженер)
35. вести себе впевнено — поводитись упевнено
36. взамін — замість
37. взяти себе в руки — опанувати себе
38. вийти з себе — втратити витримку
39. вийти зі скрутного становища — зарадити собі в скруті
40. виключатель — вимикач
41. виключення — виняток
42. виключно — тільки
43. виконуючий обов'язки — виконувач обов'язків
44. вилка —  виделка
45. вимагає робочих рук — потребує робочих рук.
46. вимагають уваги —  потребують уваги
47. вимираючі види тварин — напіввимерлі види тварин
48. виносити питання — порушувати питання
49. випадаюче меню — випадне меню
50. випереджаюче завдання — випереджальне завдання
51. виписка з протоколу — витяг з протоколу
52. вирішити проблему — розв’язати проблему
53. висок — скроня
54. виступити у захист — виступити на захист
55. вище- / нижчестояща організація — вища / нижча організація
56. від нічого робити — знічев’я
57. відбиватися на — позначатися на
58. відволікати увагу — відвертати увагу
59. відкрийте (закрийте) зошит — розгорніть(згорніть) зошит
60. відкритий урок — показовий урок
61. відмінити концерт, ухвалу —  скасувати концерт, ухвалу
62. відноситися до когось або чогось позитивно — ставитися до когось або чогось позитивно
63. відноситься до компетенції — належить до компетенції
64. відношення до роботи  — ставлення до роботи
65. відрізняють від — вирізняють від
66. відсутні кошти, ліки, досвід — немає коштів, ліків, досіду; бракує коштів, ліків, досвіду
67. відцуратися від нього — відцуратися його
68. вірна відповідь — правильна відповідь
69. віруючий — вірянин, релігійний, богомільний; той, хто вірує
70. включаючи —зокрема, у тому числі
71. вмішуватися  — втручатися
72. вміщуючий золото —  золотовмісний
73. внести в протокол —  занести до протоколу
74. внести у список — внести до списку
75. вражаюче — навдивовижу
76. вражаючий — дивовижний
77. втратити свідомість — знепритомніти
78. вуаль —  серпанок
79. вчити музиці, математиці —  вчити музики, математики
80. вчитися музиці —  вчитися музики
81. глузувати над ким —  глузувати з кого
82. говоримо про наступне — говоримо про таке
83. говорити на українській мові — говорити українською мовою
84. головокружіння  —  запаморочення
85. графин —  карафка
86. групуючі ознаки —  групувальні ознаки
87. давайте зробимо, давайте читати – зробімо, читаймо
88. давати добро — схвалювати, підтримувати, погоджуватися, згоджуватися
89. дані можливості — ці можливості
90. два роки назад — два роки тому
91. де б не був (була, було, були) — хоч би де був (була, було, були)
92. день за днем — день у день
93. дивуватися чому —  дивуватися з чого
94. діюча модель —  робоча модель
95. діюча особа —  дійова особа
96. діюче законодавство —  чинне законодавство
97. діючий вулкан — активний вулкан
98. діючий засіб — дієвий засіб
99. діючий — чинний
100. для вигляду — про (людське) око, для годиться
101. для наглядності — для унаочнення (увиразнення)
102. до цих пір — досі
103. добавляти  — додавати
104. добре виглядаєш —  маєш гарний вигляд
105. доказуємо думку — доводимо думку
106. доля секунди — частка секунди, мить, хвилька
107. дома  — вдома
108. допомагати при самостійному ви­вченні мови — допомагати в са­мостійному вивченні мови
109. допомога по безробіттю — допомога у зв'язку з безробіттям
110. допустити помилку — припуститися помилки
111. доходить до кінця — добігає кінця
112. другим разом — іншим разом
113. дякувати Івана —  дякувати Івану
114. дякуючи Ірині Богданівній — завдяки Ірині Богданівні
115. є чому повчитися — є чого повчитися
116. жара —  спека
117. жарений —  смажений
118. жаркоє —  пече́ня
119. жовтуха  — жовтяниця
120. жорсткий контроль — суворий контроль
121. жорсткі рамки — вузькі рамки
122. жорсткі умови — тяжкі умови
123. з великою охотою — охоче, залюбки
124. з допомогою —  за допомогою
125. з достоїнством — з гідністю
126. з метою — для
127. з тим, щоб вижити — щоб (для того щоб) вижити
128. з тих пір —  відтоді
129. з яких пір —  відколи
130. за браком часу — через брак часу
131. за всією імовірністю — ймовірно, вірогідно, певно, напевно, вочевидь, радше за все
132. за пропозицією —  на пропозицію
133. завідуючий відділом —  завідувач відділу
134. завідуючий, командуючий — завідувач, командувач
135. задавати питання —  ставити запитання (на уроці),
136. задник —  закаблук
137. зайняла перше місце —  посіла перше місце
138. заказний лист — рекомендований лист
139. заключення —  висновок
140. заключити договір — укласти угоду, підписати договір
141. заключне слово — кінцеве (прикінцеве) слово
142. залишати в спокої — давати спокій
143. замкнутий —  замкнений
144. зап’ястя — зап’ясток, п’ясть
145. запущений — занехаяний садок, занедбані справи
146. застерігаючі заходи – застережні заходи
147. застінок  —  катівня
148. застосовує права — реалізовує права
149. захворіти ангіною —  захворіти на ангіну
150. захоплюючий — захопливий, напрочуд цікавий
151. зв’язуюча ланка — сполучна ланка
152. звернути гори — гори зрушити
153. згідно наказу — згідно з наказом
154. здавалася вельможною дамою —  була схожа на вельможну даму (була подібна до вельможної дами)
155. здача (у значенні «лишок грошей, що повертається під час розрахунку») —  решта
156. зеркало —  люстро
157. зібралося понад 3 тисячі чоловік — зібралося понад 3 тисячі осіб (чоловіків і жінок)
158. зібралося понад 3 тисячі чоловік — зібралося понад 3 тисячі чоловіків  
159. знайти своє відображення — відобразитися (або відбитися)
160. знаходиться за кордоном — перебуває за кордоном
161. знаючий міру — поміркований 
162. знімати квартиру — винаймати квартиру
163. знущання над малим бізнесом — знущання з малого бізнесу
164. зраджувати йому — зраджувати його
165. зробити наступним чином — зробити так,  в такий спосіб
166. зробити позна́чки на полях — зробити по́значки на берегах
167. зроблено ряд заходів — проведено низку заходів
168. йдемо, підемо, пішли разом — ходімо разом
169. і тому подібне — і таке інше
170. із-за хвороби — через хворобу
171. ікри — литки
172. інвалід по зору — інвалід зору
173. Інститут носить ім'я… — Інституту присвоїли (присвоєно) ім'я… Інститут названий (названо) іменем…
174. інформувати йому — інформувати його
175. інша справа — інша річ
176. існують проблеми, помилки —  є проблеми, помилки
177. існуючий — наявний, чинний, реальний
178. існуючі кордони — сучасні / зафіксовані кордони
179. існуючий порядок — заведений порядок
180. існуючі ціни — теперішні ціни
181. іти по вулиці — йти вулицею
182. Кабінетом Міністрів прийнято рішення —  Кабінет Міністрів ухвалив рішення
183. каблуки —  підбори
184. караючий загін —  каральний загін
185. кепкувати над ким —  кепкувати з кого
186. кидатися у вічі — впадати в очі
187. кілька років назад — кілька років тому
188. кладовка — комора
189. клюква  — журавлина
190. кожний раз — щоразу
191. кожного разу — щоразу
192. командировка  — відрядження
193. комплектуючі деталі — деталі для комплектування
194. консультація по питанню — консультація з питання
195. концерт продовжується годину —  концерт триває годину
196. координуюча рада —  координаційна рада
197. копія вірна — згідно з оригіналом
198. копчик —  куприк
199. крайня необхідність — гостра потреба
200. круглодобово — цілодобово
201. купляти   — купувати
202. ліквідувати недоліки — усунути хиби
203. лодижка —  щиколотка
204. люби́й —  будь-який
205. макушка — ма́ківка
206. місцями передбачається дощ — подекуди передбачається дощ
207. мною проаналізовано  — я проаналізував/проаналізувала 
208. мова йде — йдеться про
209. на днях — цими днями
210. на заключення — на закінчення, наприкінці, наостатку, підсумовуючи
211. на мій погляд — на мою думку
212. на протязі дня — упродовж дня
213. на рахунок чогось — щодо (або стосовно) чогось
214. на фоні подій — на тлі подій
215. надсилати за адресою (напрямок дії) —  надсилати на адресу
216. надсилати по пошті (ідеться про спосіб дії) —  надсилати поштою
217. називати по імені —  називати на ім'я
218. нанести шкоди — завдати шкоди
219. наоборот — навпаки
220. наступаюче свято — передсвято
221. наступаючий Новий рік —  прийдешній Новий рік
222. не дивлячись на — незважаючи на, попри
223. не дивлячись на обставини — незважаючи на обставини, попри обставини
224. не зробив, так як — не зробив, бо; не зробив, тому що
225. не по душі — не до душі
226. не по собі — ніяково, незручно
227. не стільки страшна хвороба, скільки її наслідки — не так страшна хвороба, як її наслідки
228. не чути що — не чути чого
229. не зробив, оскільки — не зробив через те, що
230. нехтувати його —  нехтувати ним
231. ні в якому раз — в жодному разі
232. обширний — розлогий, величенький, чималенький, місткий; (про права) широкий
233. одружитися на ній —  одружитися з нею
234. одружитися по любові —  одружитися, кохаючи
235. окремі учасникми — деякі учасники
236. опинитися в дурнях — пошитися в дурні
237. опиратися на першоджерела — спиратися на першоджерела
238. оточуюче середовище — навколишнє середовище, довкілля
239. оточуючий світ — навколишній / довколишній світ, довкілля
240. отримали освіту —  здобули освіту
241. оцінювати особу по професійним якостям —  оцінювати особу за професійними якостями
242. очищаючий засіб —  очисний засіб
243. падати в обморок — непритомніти
244. пам'ятник Шевченка — пам'ятник Шевченку
245. партнер по комунікації —  комунікативний партнер
246. переважаюча частина — переважна частина
247. переслідувати цілі — мати, ставити цілі
248. перетворитися в щось —  перетворитися на щось
249. перчатки — рукавички
250. першим ділом — насамперед, передусім, щонайперше
251. печення — печиво
252. під редакцією — за редакцією
253. підводити підсумки — підбивати підсумки, підсумувати, висновувати
254. піднімати питання на зборах — порушувати питання на зборах
255. піднос — таця
256. підняти руку — підносити руку
257. підодіяльник —  підковдра
258. підростаюче покоління — молоде покоління
259. пізнати за обличчям —  пізнати по обличчю
260. піти по справах —  піти у справах
261. пішком — пішки
262. пішли додому — ходімо додому
263. пішов у батьків (або родичів) — вдався в батьків
264. плаваючий графік — змінний графік
265. плаваючий курс валют — змінний курс валют
266. плаваючий по морю — мореплавець
267. платіж по векселю — платіж за векселем
268. плодотворний  —  плідний
269. площадка  — майданчик
270. по адресу —  за адресою
271. по вівторкам, по вівторках — щовівторка
272. по відношенню — стосовно
273. по відношенню до (чого) — у зв'язку з (чим), щодо / стосовно (чого)
274. по власному бажанню — за власним бажанням
275. по заказу —  на замовлення
276. по закону — за законом
277. по замовленню — на замовлення
278. по команді —  за командою
279. по крайній мірі —  принаймні, щонайменше, хоч би
280. по крайній мірі, в крайньому випадку — принаймні бодай, хоча б
281. по мірі можливості — в міру сил
282. по мірках — за мірками (за мірилами)
283. по місцях — на місця
284. по наказу —  за наказом
285. по національності — за національністю
286. по неділям —  щонеділі
287. по низьким цінам — за низькими цінами
288. по обидві сторони —  обабіч
289. по питаннях, по питанням — з питань,
290. по своїй волі —  своєю волею
291. по справах, по справам — зі справ, у справах
292. по сьогодні —  до сьогодні, дотепер
293. по фаху — за фахом
294. повідомляти Івана — повідомляти Івану
295. погано ведуть себе —  погано поводять себе, погано поводяться
296. подібним чином — так само
297. покращення умов — поліпшення умов
298. полусапожки — полуботки
299. попередити хворобу — запобігти хворобі, відвернути хворобу
300. пополам — наполовину
301. порівняно з — як порівняти з, проти
302. постачати кого чим — постачати кому що
303. посторонні люди — сторонні
304. потрясаючий — дивовижний, приголомшливий, шалений, чудовий
305. похожий  —  схожий
306. починаючий — початківець
307. поясниця — по́перек
308. прагнути до слави — прагнути слави
309. працювати по спеціальності / фаху — працювати за спеціальністю / фахом
310. при варінні — у процесі варіння
311. при ваших можливостях — із вашими можливостями
312. при вивченні дисципліни — під час вивчення дисципліни
313. при викладанні — у викладанні
314. при виконанні завдання — коли виконував завдання
315. при висвітленні — висвітлюючи
316. при відсутності —  за відсутності
317. при всіх моїх зусиллях — попри всі мої зусилля
318. при допомозі програм — за допомогою програм
319. при допомозі — за допомогою
320. при зміні обставин за зміни — у разі зміни обставин
321. при їх житті —  за їх життя
322. при наявності —  за наявності
323. при одній згадці —  від самої згадки
324. при певних обставинах — за певних обставин
325. при підготовці до екзамену — для підготовки до екзамену
326. при підписанні договору —  під час підписання договору
327. при підтримці місцевих громад —  за підтримки місцевих громад
328. при потребі —  за потреби
329. приведи в порядок — упорядкуй, дай лад
330. привести до поразки — призвести до поразки
331. приводити у відповідність (до чого) — узгоджувати з (чим)
332. приймати до уваги — брати до уваги, зважати на
333. приймати рішення —  ухвалювати рішення
334. приймати участь — брати участь
335. прийняли закон — ухвалили закон
336. прийомна —  приймальня
337. прийти до висновку — дійти висновку
338. прийти до згоди — дійти згоди
339. прийшла удача — пощастило, поталанило
340. прийшло в голову — спало на думку
341. прийшлося — довелося
342. приносити вибачення — просити вибачення, перепрошувати
343. присвоїли звання — отримали, надали звання
344. прихожани  — парафіяни
345. про це говорилось на нараді — про це говорили на нараді
346. пробачити Івана —  пробачити Івану
347. проблема заключається —  проблема полягає
348. проведене дослідження —  здійснене дослідження
349. продовжується нарада — триває нарада
350. протирічити — суперечити
351. проходить концерт, нарада — відбувається концерт, нарада
352. радіти чому — радіти з чого
353. радувати око — тішити око
354. рахувати воїном  —  вважати воїном
355. рідко трапляється — зрідка трапляється
356. різнитися за рівнем — різнитися рівнем
357. річний транспорт — річковий транспорт
358. ровиваюче навчання — розвивальне навчання
359. роговиця ока — рогівка
360. розписка в одержанні — розписка про одержання
361. розпродажа — розпродаж
362. розрахований — призначений, адресований
363. ряд міроприємств — низка заходів
364. сиворотка — сироватка
365. сидяче місце — місце для сидіння
366. сказано (чи зроблено) вірно — сказано (зроблено) слушно, правильно
367. скзати слідуюче  — сказати таке
368. скидка — знижка
369. складати іспит по спеціальності — складати іспит зі спеціальності
370. складають основу — становлять основу
371. скряга  — скнара
372. скула — вилиця
373. слідуюча зупинка — наступна зупинка
374. сміятися над ким — сміятися з кого
375. снодіючий засіб — снодійний засіб
376. співпадати — збігатися
377. співставляти — порівнювати, зіставляти
378. справа в тому — річ у тому
379. справа тонка — справа делікатна
380. ставити у відомість — доводити до відома
381. стане в нагоді — стане в пригоді
382. стимулюючий вплив на учня — стимулювальний вплив на учня
383. столова — їдальня
384. ступня — стопа
385. судити за публікаціями — судити з публікацій
386. супроводжуючий лист — супровідний лист
387. так робити в подальшому — так робити надалі
388. так як — тому що, оскільки, позаяк
389. таким чином (у висновку) — отже
390. тапочки — капці
391. телефонувати до неї —  телефонувати їй
392. тим не менше — однак, проте, а також, а втім,
393. тих чи інших — тих чи тих
394. транслювати по радіо – транслювати на радіо
395. тренуючий комплекс вправ — тренувальний комплекс вправ
396. тушений —  тушкований
397. тьотя  —  тітка
398. у відповідності із — відповідно до…
399. у відповідності чого / до чого — відповідно до чого
400. у даному випадку — у цьому разі
401. у дороги – край дороги
402. у залежності від — залежно від
403. у зв’язку з…— з огляду на…, з причини…, через…
404. у знак протесту —  на знак протесту
405. у мікрофона —  перед мікрофоном
406. у найближчі дні — найближчими днями
407. у повній мірі —  повною мірою, повністю
408. у порівнянні з — як порівняти з
409. у протилежність — на противагу
410. у розстрочку —  на виплат
411. у силу закону — на підставі закону
412. у силу різних обставин — через різні оставини
413. у силу того, що — тому що (через те що, бо)
414. у тій чи іншій мірі, так чи інакше — так чи так
415. у той момент — тієї миті
416. у той час як — тоді як
417. у цьому випадку — у кращому разі
418. у цьому році — цього року
419. у числі студентів — серед студентів
420. уведення (чого) в реєстр – уведення (чого) до реєстру
421. удачний — успішний, вдалий, удатний, щасливий
422. узагальнююча таблиця — узагальнювальна таблиця
423. уподібнюватися йому — уподібнюватися до нього
424. урок з української мови — урок української мови
425. усе в порядку — усе гаразд, усе як слід
426. установка (політична) — настанова намір
427. установка (як предмет) — прилад, пристрій, устаткування
428. уступка  — поступка
429. уточнюючі —  уточнювальні
430. факт на лице — ось тобі й факт, незаперечний факт
431. факти говорять — факти свідчать про щось
432. форточка — кватирка
433. халатне ставлення — недбале ставлення
434. хвилююча мить — зворушлива мить
435. хвилюючий — зворушливий
436. хворий ангіною — хворий на ангіну
437. цепочка —  ланцюжок
438. цікаві міроприємства —  цікаві заходи
439. чашка —  горнятко
440. челка —  чубчик, гривка
441. челюсть —  ще́лепа
442. через брак часу — за браком часу
443. чим далі, тим гірше — що далі, то гірше.
444. чистої води обман — чистісінька брехня
445. читаюча громадськість —  читацька громадськість
446. чолка  — чубчик
447. чуть (ледь) не — мало не
448. швидше всього  — найшвидше
449. шльопанці — пантофлі
450. щадящий спосіб — щадний спосіб
451. як би там не було — хоч би як там було
452. як мінімум — щонайменше, принаймні, хоч би, бодай
453. як правило — зазвичай
454. як прийнято — як водиться, як заведено