28.10.26

Лист, який не закінчується...

 Сьогодні наш заклад освіти став частиною великої та світлої всеукраїнської родини. Попри всі виклики сьогодення, сирени та тривоги, ми знову довели: українське слово звучить незламно, гучно і єднає нас усюди, де б ми не були. ​Цьогоріч Радіодиктант національної єдності ми писали у нашому шкільному укритті. Але навіть тут, у безпечному просторі, атмосфера була особливою — зосередженою, трепетною і наповненою відчуттям єдиного дихання всієї країни. ​Наші учні та вчителі пліч-о-пліч виводили рядок за рядком, відчуваючи красу, силу та милозвучність рідної мови. Для нас це набагато більше, ніж просто перевірка грамотності чи шкільний захід. Це символ нашої стійкості, поваги до героїв та пам'яті, прояв любові до Батьківщини та непохитної віри в нашу Перемогу.



Немає коментарів:

Дописати коментар

Лист, який не закінчується...

  Сьогодні наш заклад освіти став частиною великої та світлої всеукраїнської родини. Попри всі виклики сьогодення, сирени та тривоги, ми зно...